Роман "Відданість або зрада"
Невпинно час тече рікою,
Бурхливою рікою - це життя.
і хтось невидимою рукою
Перегортає сторінки календаря.
**** **** ****
Р.S. Мій перший вірш, котрий написала в 5 років, перебуваючи на пляжі.
Море спить у нічній безодні.
Ніхто його не збудить.
І я своєю тихою ходою
іду по ньому мов по золотому мосту
А місяць куняє в його безодні.
На ранок сонечко встає.
Воно розбудить сонне море.
І море усміхнеться диву золотому,
а сонце буде плавати по ньому.
**** **** ****
Несчастный романтик сидел у окошка
Красивую девушку себе рисовал.
И вышла она, словно дикая кошка,
Одинокая пальма, где тихий причал.
Она как богиня водяная
Выходит с пеной из морского дна.
Как лилия нежная и немая,
Но сердце ее из стекла.
Она, словно волны в бушующем море
Играются пеной, летят на причал.
Тихо и молча он жесткой рукою
Творенье свое на части порвал.
**** **** ****
На столі стояли її улюблені квіти.
Вона вдихала їх чудовий аромат.
Свої почуття не знала куди подіти
Чи повертатися в стосунках назад?
Невпинно час тече рікою,
Бурхливою рікою - це життя.
і хтось невидимою рукою
Перегортає сторінки календаря.
**** **** ****
Р.S. Мій перший вірш, котрий написала в 5 років, перебуваючи на пляжі.
Море спить у нічній безодні.
Ніхто його не збудить.
І я своєю тихою ходою
іду по ньому мов по золотому мосту
А місяць куняє в його безодні.
На ранок сонечко встає.
Воно розбудить сонне море.
І море усміхнеться диву золотому,
а сонце буде плавати по ньому.
**** **** ****
Несчастный романтик сидел у окошка
Красивую девушку себе рисовал.
И вышла она, словно дикая кошка,
Одинокая пальма, где тихий причал.
Она как богиня водяная
Выходит с пеной из морского дна.
Как лилия нежная и немая,
Но сердце ее из стекла.
Она, словно волны в бушующем море
Играются пеной, летят на причал.
Тихо и молча он жесткой рукою
Творенье свое на части порвал.
**** **** ****
На столі стояли її улюблені квіти.
Вона вдихала їх чудовий аромат.
Свої почуття не знала куди подіти
Чи повертатися в стосунках назад?
Комментариев нет:
Отправить комментарий